Доповідь на тему: Образотворче мистецтво кінця 16 століття в україні (на 5 хвилин)

Ответ:
У 16 ст. бурхливо розвивалося мистецтво скульптури, що було зумовлено поступом архітектури, оскільки скульптурні зображення застосовували для оздоблення архітектурних споруд. У скульптурних зображеннях втілювали ренесансні ідеї.

Так, львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта, каплиці Трьох Святителів, Успенської церкви тощо прикрашені скульптурними рельєфами та пишним різьбленням. Безцінні шедеври українського мистецтва — скульптурні різьблення львівських каплиць Боїмів та Кампіанів.

Набув поширення і скульптурний портрет. Він виконував роль надгробного пам’ятника. Надгробки замовляли, щоб уславити образ померлого, увічнити його для нащадків. Так, 1579 р. в Успенській церкві Києво-Печерської лаври було встановлено надгробок К. І. Острозького: одягнений у лицарський обладунок князь відпочивав на ложі (за ренесансними традиціями небіжчика нерідко зображували сплячим).

З другої половини 16 ст. починає розвиватися українське декоративне різьблення обрамлення ікон та їх ансамблів — іконостасів. Іконостаси, виготовлені з дерева, прикрашають різьбленими рослинними орнаментами.

Протягом 16 ст. розвивався іконопис -найпопулярніший і найпоширеніший вид живопису, в якому домінував ансамбль із декількох рядів ікон. Потужним осередком українського релігійного малярства до середини століття був Перемишль. Більшість українських ікон 16 ст. належить до спадщини малярів саме цього міста. Працював там і автор перших в історії українського мистецтва ікон з авторським підписом -Успіння Богородиці та Богородиця Одигітрія з пророками (1547) з церкви архангела Михаїла в Смільнику — Олексій Го-рошкович. Традиції перемишльської школи розвиваються в кількох провінційних осередках, серед яких виділяється самбірський, де працювали кілька митців на чолі з Федуском — автором ікони Благовіщення (1579) з церкви в Іваничах. Від другої чверті століття зросло значення львівського осередку.

Наприкінці 16 ст. з’являється світський портретний живопис, зразком якого є портрет польського короля Стефана Баторія (1576), який створив для львівської ратуші Войцех Стефановський. Проте з оригінальних пам’яток зберігся лише портрет сяноцького каштеляна і перемишльського старости Яна Гербурта. В пізніших копіях відомі портрети членів родини князів Острозьких.

На 16 ст. припадає злет книжкового малярства. В оздобленні книжок побільшало ренесансних рис. Почали з’являтися також поодинокі деталі, вихоплені з реального життя. Яскравим взірцем використання майстрами орнаментальних мотивів європейського Відродження є мініатюри Пересопницького євангелія.

Появу книжкової гравюри пов’язують з діяльністю Івана Федорова. Першими гравюрами його видань були фронтиспис з євангелістом Лукою та авторська друкарська марка у Львівському «Апостолі». За того періоду графічні зображення були невеликими — здебільшого заставки, ініціали та кінцівки, в яких використовували орнаментальні мотиви.
Объяснение: