Хмари по небі блукали з перлів намисто низали порвалися низки бризнули бризки з шумом на землю упали впали перлисті…

Записати речення, підкреслити в кожному частки, охарактеризувати кожну з часток . І. Ні, такої ще зими не стрічали ми. 2.Небо смугастилося досхочу, але хоч дощем не пригощало. З.Хотів би я злетіти в небеса. 4.Нехай це сонечко посвітить. 5.Насували хмари шапку аж до віч. 6. Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? 7.Моя рідна земля найпрекрасніша.​

.У якому реченні треба ставити двокрапку після узагальнювального слова *
1.Пахло в повітрі торішнім листом і терпкими бруньками.
2.За шкільними партами схилились чорняві, біляві, русяві голівки.
3.А життя було усюди і на землі, і у воді, і в повітрі.
4.Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і ​

МОЛЮ ВАС ДРУЗI Написати всі епiтати I мэтафори з тексту. Як чудово на прогулянці в зимовому лісі! Все навкруги біле, вкрите пухнастим м’яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш. Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь. У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку. Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.

Допоможіть будь ласка даю 20 балів.

Прочитайте. Визначте, які з речень неповні, які—односкладні, Поясніть різницю між ними.

Рід наш з кореня верби. Не шукай древніше знаті. Лужок. Дві яблуні та хатка. Вечірній промінь на вікні. Степ навкруги. В траві стеина біла. Безмежна тиша, Мирна далина. Вечір. Навкруги зима. БУДЬ ЛАСКА ДОПОМОЖІТЬ!

Запишіть текст, вписавши прикметники;

зазначте відмінок кожного із них.

Сніжинки народжуються у . хмарці.

Завдяки . промінню вода випаровується із зем у повітрі містяться часточки пилу, пара осідає на них і перетворюється на . краплин такі ., що кожну окремо неозброєним оком не побачиш. Вони й

утворюють хмари. краплини зливаються

одна з одною, ростуть. На хмарах, які піднімаються вище, де нує . холод,

краплини замерзають, утворюються .

крижинки-кристалики. Це ще не ті жинки, які падають на землю, вони ще дуже .

Але шестикутний кристалик весь час роск

збільшується і, нарешті, стає . зірочкою, повільно опускаючись на землю. Отже, сніжинка кристалик льоду.

Место точек напишить відповідь!

3. Пунктуаційну помилку допущено в усіх реченнях, ОКРIМ

А Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко,

і заграло по вершках рухливих хвиль щирим золотом.

Б Раз у раз доводилось спотикатися, намацувати дорогу, падати,

чіплятись за клунки, вставати, і знов спотикатися.

В Я сiв на лавку в скверику, й усміхався деревам,

сонцю, пошматованим хмарам і перехожим.

Г I в небі й на землі було розлите розкішне

щастя пишного літнього ранку.

Д Сьогодні ми прокинулися ні світ ні зоря.

Запиши прислівники знявши риску: попольськи, навхрест, дощенту, навесні, восновному, звисока, нагору, зсередини, поіншому,запанібрата, ніколи, напроти, звечора, нарівні, вічнавіч, напереваги, навзнак, разураз, кудинебудь, зозла ​

Поставити всі пропущені розділові знаки

1. Пісня полилася журно повільно заповнивши навколишню

темряву.

2. Здається ніби на гори впала оксамитова зелена тканина

гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок.

3. Буде ще після цього і простір лиману і вітер попутний і

біла заметіль чайок над головою.

4. Повні вуха маю того дивного гомону поля того шелесту шовку того безупинного пересипання

зерна.

5. Стерня свіже литво полукіпків снопи все виблискує золотом

все бризкає жнив’яним сонцем.

6. Ні парку ні фронтону школи ні вітродвигуна з його

пропелером ні павутинок телевізійних антен нічого не розрізниш усе там злилось.

7. Важкі сірі хмари густо вкривають небо.

8. Чимало мабуть довелося долати йому всіляких перешкод не

раз боронити честь і життя дивитися смерті у вічі.

9. Серед пасіки десь взялась картопляна огудина сплелась з

бадилиною березкою та широким листом огірків і побігла до вулика довгою зеленою

стежкою.

10. На світанні жінки збирали цілюще зілля звіробій ромашку

полин деревій.

11. Навколо нас великі перелоги і дикі пущі і високі кручі і

темні води.

12. Раз у раз поривами налітав вітер кидав у обличчя лапатий

сніг рвав поруділе листя завивав у хащах.

Правильно вжито форми слів у рядку

A осіннє листя,коріння проросло

Б гарна жнива веселі лінощі

Даю 60 балів!

Найдіть дієприкметники в ось цих прислів’ях ( За спам і хибні відповіді аккаунт блокується)!

1) Життя — це терниста нива: не пройдеш, ноги не вколовши. 2) Скінчивши діло, гуляй сміло. 3) Не знаючи броду, не лізь прожогом у воду. 4) Не подумавши, кілочка не застружиш. 5) Лінивий сидячи спить, лежачи робить. 6) Ледачий ївши гріється, а робивши мерзне. 7) Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.