Прочитайте уривок із повісті «Кайдашева сім’я». Зписати текст. Визачити . підкреслити однорідні означення з…

Відредагуйте речення.

1. Заїхавши у парк, у вічі падають красуні-ялини.

2. Ця зима, а які в неї примхи, захудерлила, мела два дні, а люди відкидали цілий тиждень.

3. Часто тріпочучи крильцями, я побачив метелика.

4. Хлопці грали у футбол і закинули його у вікно.

5. Білка покрита пухнастою шкірою.

6. В цей час до Остапа підійшов вовк.

7. Він спочатку подумав, що Роксана жартує і прикинулась собакою.

8. Великі сині очі, оброблені чорними віями, дивилися здивовано.

1. Укажіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки при прямій мові. А Батько схопив мене на руки, притиснув до грудей і сказав: «Молодець, синку! Не міняй на солодкий пиріг свою гiднiсть» (І. Багмут) Б «А де ж нам з тобою примоститися, сказав один молодий шпак своїй подрузі- шпачисі (Н. Забіла). В Ой сiв козак обiд iсти, прийшли йому вiстi — «Кидай, козак, обідати, час на ко сісти!» (Народна творчість). r «Що ти робиш, доню?», — поспитала мати (М. Коцюбинський).​

Запишіть речення. Поставте, де потрібно, розділові знаки.

Всі люди стояли як укопані познімавши шапки. Жінка схрестивши руки на грудях боязко озирнулась. А в катразі прихилившись до дерева щось майструє дід. Він показав на підлітка, який відійшовши на сторону подивився трохи і зник. Пес дивився на малясник зосереджено, з поблисками жадоби в гаслих очах нашорошивши вуха.

Випишіть спочатку прислів’я, а потім приказки. Спробуйте витлумачити їх значення. . 1. Краще своє латане, ніж чуже хапане. 2. Гірко заробиш — солодко з’їси. 3. Які мамка й татко, таке й дитятко. 4. Кіт наплакав. 5. Сорока на хвості принесла. 6. Не мала баба клопоту та купила порося. 7. Де згода панує, там і горе танцює. 8. До кого пристанеш, таким і сам станеш. 9. На городі бузина, а в Києві дядько.​

Визначте синтаксичну роль виділених у реченні слів, підкресліть їх як члени речення. Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелашці гребти сіно, а Лаврінові — косити ячмінь.

Оберіть речення, у якоту слова автора стоять перед прямою мовою. (Розділові знаки пропущено) а-

Візьмімося браття за руки щоб не було між нами розлуки закликав старий. б-Учітеся читайте писав Тарас Шевченко. в-

Поглянь зауважив Василько он та ялинка. г- Марійка подумала трішки і сказала Буде тільки по-моєму.

Переписати текст, учтавляючи потрібні за змістом прислівники. Визначити їх розряд.

Василева хата _._._. дивиться у світ вікнами-очима. _._._. запам’ятала вона маленького хлопчика, який _._._. писав перші поезії під розкішним кущем калини. Ще малого надихали рожеві мальви, _._._. виплекані маминими руками. Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій. _._._. опадає цвіт яблунь і груш. Під моїм вікном _._._., _._._. пахне акація.

Який розділовий знак пропущено у реченні Дитина — дзеркадо родини як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чист па матері і батька (В. Су- хомлинський)?
А. кому.
Б. тире.
В. двокрапку.
Г. крапку з комою.​

Помогите пожалуйста

Списати, розставляючи розділові знаки. Підкреслити члени речення. Вказати, чим речення ускладнене.

1. Слова ті сміливі й пекучі здіймали в голові рої думок. 2. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ . 3. На світі все знайдеш крім рідної матері. 4. В кімнаті не було ніяких меблів крім залізної шафи в кутку і письмового стола. 5. Озеро оточене густими кущами та високими вербами було не широке але довге в одному місці вузенькою протокою сполучалось з річкою.6. Видно, було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося . 7. Сонце росло, росло, падало і тихо спускалось додолу. 8. Радість життя, сум, кохання — все це здавалося йому зараз незнайомим. 9. Над приморавськими лісами підіймалося сонце велике ласкаве . 10. О краю мій, в ті грізні зими завжди з тобою ми були . 11. Я пройшов пр.морськими стежками з пів/тисячі кілометрів не перест.ючи захоплюватися бач.ним навколо. 12. За винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив.

Виділіть дієприкметникові звороти. Визначте, у якому реченні немає дієприкмет-

никового звороту.

1. Ось він сидить на невiльницькій лаві, закутий у ланцюги.

2. До нього нахилилося худе обличчя, покарбоване шрамами, помітними і при

скупому світлі молодика.

3. Сидить на пеньку, освітлений червоним полум’ям, сиве волосся падає на

плечі, моторошно чорніють провалля очей, випечених у неволі.

4. Дві голови в потертих шапках заглянули до повітки.

5. Лише де-не-де стримали недопалки бур’янів, мов обгорілі уламки козацьких

списів, устромлених у землю після бою