Розтавити розділові знаки. Достиглі зорі випадали з небесного життя не досягнувши земного і можливо звичайний осінній…

Прочитайте текст. Виконайте завдання 4-5 до нього (розділові знаки в кiнцi речень пропущено)

(1) Пригадаймо чарівну золоту осінь (2) Опадання листя поетично нарекли падолист листо пад (3) Частини складного слова блискавично за потребою міняються місцями (4) Чому ж два сло ва листя і падає у складному слові міняються місцями (5) Можливо, це відбулося тому, що вони намагаються якнайкраще змалювати золоту осінь (6) Вибирай, яке ти хочеш (За 1. Вихованцем).

Запишіть речення. Поставте, де потрібно, розділові знаки.

Всі люди стояли як укопані познімавши шапки. Жінка схрестивши руки на грудях боязко озирнулась. А в катразі прихилившись до дерева щось майструє дід. Він показав на підлітка, який відійшовши на сторону подивився трохи і зник. Пес дивився на малясник зосереджено, з поблисками жадоби в гаслих очах нашорошивши вуха.

Перебудувати речення так, щоб у кожному було безособове дієслово.

1. Усі вулиці звечора засипало листя. 2. Вітер розвіяв його.3. Заморозки

прибили на деревах зав’язь. 4. Туман покрив усе навкруги. 5. Рясний

осінній дощ покропив землю. 6.Вода залила луки. 7. У саду пахне

зів’ялою травою. 8. Раптом грім струснув землю. 9. Пісок позаносив

молоді посадки. 10. Тепло війнуло в розчинене вікно.11. Радісне

почуття охопило душу.12. Вечірнє золото зорі залило поле.

Записати речення, підкреслити в кожному частки, охарактеризувати кожну з часток . І. Ні, такої ще зими не стрічали ми. 2.Небо смугастилося досхочу, але хоч дощем не пригощало. З.Хотів би я злетіти в небеса. 4.Нехай це сонечко посвітить. 5.Насували хмари шапку аж до віч. 6. Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? 7.Моя рідна земля найпрекрасніша.​

Запишіть текст, розставте розділові знаки, підкресліть дієприслівникові звороти Летіла зозуля через сад куючи. Чи гадав той козаченько йдучи на чужину, що вернеться з його серця квітка на Вкраїну? І в давні линучи літа дзвенить легенда золота про Довбуша. Тече Десна ласкавиться ввібравши небеса. Гривасту хвилю розметав Дністер хитнувши кручами немов віками. Усі поспішають шукаючи щастя забувши, що щастя завжди лише в нас. Там б’ють клекочуть пороги здіймаючи піну до дна. I клени хиляться чекаючи весни. I зробившись рідним братом вітру простору і трав кидав я нудну роботу і в зелений степ тiкав.​

Терміново!

Безсполучникове складне речення утвориться, якщо до частини «Ластівки літали понад самою землею.» додати фрагмент

А . соняхи сіяли золотом.

Б .дарма що шуліка висів у небі.

В .сповіщали про наближення дощу.

Г .навіть хлопчаки їх не лякали.

Переписати речення, розставити розділові знаки, вставити пропущені букви; знайти слова з помилками, виправити їх і написати (зразу) правильно. Злітає листя із дібров і матиринка відцвітає. В силі тому вдова жила а у вдови дочка росла. Село моє незнамените та вдача горда у села. Я вірю в крашчий час але душа болить. То шурхне щось ізбоку то захитаєцця береза то щось гукне. Чи вдарить смерть у сердце співом чи упаду в безодню я? Ось помандрують аж за синє море над смутком сіл високі журавлі і хтось останній на полі дооре вузеньку смушку вохкої землі. Дощу небуло а тільки були хмари. Десь коні ржуть і глухо грають сурми. За тополями сонце встає і зозуля кує правічна. Там трава голуба в золотючій росі і дівчата усі Афродіти. Вже стигнуть спасівки й ренет і місяць пресіда до столу. Ще холодом закуто віти клена й заметами занесено кущі. Можливо білка спалахне між віття та вивільга між віття заблещить. Ударив грім і зразу шкереберть пішло життя. Рвонулось дерево і брила піднялась. Дай людині владу і вона себе покаже. Шануй людей і тебе шануватимуть. Та раптом звінок і вже займається порожнеча. (166 слів)

. 119.Поставте, де потрібно, розділові знаки.

1. Вулиці прикрашенi зеленню дерев урочисто чекали свята.

2. Будівництво не закінчене вчасно доведеться зупинити.

3. Розкидані за табором села звикали до сигналів тривоги.

4. Степ у цю пору був залитий сонячним сяйвом.

5. Ми народжені в ХХІ столітті живемо за іншими законами с

Поставити всі пропущені розділові знаки

1. Пісня полилася журно повільно заповнивши навколишню

темряву.

2. Здається ніби на гори впала оксамитова зелена тканина

гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок.

3. Буде ще після цього і простір лиману і вітер попутний і

біла заметіль чайок над головою.

4. Повні вуха маю того дивного гомону поля того шелесту шовку того безупинного пересипання

зерна.

5. Стерня свіже литво полукіпків снопи все виблискує золотом

все бризкає жнив’яним сонцем.

6. Ні парку ні фронтону школи ні вітродвигуна з його

пропелером ні павутинок телевізійних антен нічого не розрізниш усе там злилось.

7. Важкі сірі хмари густо вкривають небо.

8. Чимало мабуть довелося долати йому всіляких перешкод не

раз боронити честь і життя дивитися смерті у вічі.

9. Серед пасіки десь взялась картопляна огудина сплелась з

бадилиною березкою та широким листом огірків і побігла до вулика довгою зеленою

стежкою.

10. На світанні жінки збирали цілюще зілля звіробій ромашку

полин деревій.

11. Навколо нас великі перелоги і дикі пущі і високі кручі і

темні води.

12. Раз у раз поривами налітав вітер кидав у обличчя лапатий

сніг рвав поруділе листя завивав у хащах.

3. Пунктуаційну помилку допущено в усіх реченнях, ОКРIМ

А Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко,

і заграло по вершках рухливих хвиль щирим золотом.

Б Раз у раз доводилось спотикатися, намацувати дорогу, падати,

чіплятись за клунки, вставати, і знов спотикатися.

В Я сiв на лавку в скверику, й усміхався деревам,

сонцю, пошматованим хмарам і перехожим.

Г I в небі й на землі було розлите розкішне

щастя пишного літнього ранку.

Д Сьогодні ми прокинулися ні світ ні зоря.